ВЕТЕРИНАРНА ФАРМАКОЛОГІЯ

ЯЛІВЕЦЬ ЗВИЧАЙНИЙ

ЯЛІВЕЦЬ ЗВИЧАЙНИЙ — Juniperus communis L. (кельт. jeneprus — колючий + лат. communis — звичайний) — рослина родини кипарисові (Cupressaceae). Рос. назва: можжевельник обыкновенный, нар. назва: арча, верес. Рід Я. поділяють на три підроди: каріоцедрус (Cariocedrus, 1 вид), власне ялівець (Juniperus, більше 14 видів) та сабіна (Sabina, близько 40 видів). Я.з. (J. communis) належить до підроду ялівця, розповсюдженого в Європі, Причорномор’ї та Сибіру. На території країн СНД широко розповсюджений на рівнинних частинах лісової зони та лісотундри, особливо в гірських районах Криму, Кавказу, Середньої Азії, Далекого Сходу. Росте у підліску хвойних, березових лісів, на кам’янистому ґрунті, у тундрі. Це вічнозелена, довговічна рослина, деревце 4–6 м завв. з прямою і конусо- чи яйцеподібною кроною, або кущ з галузистими пагонами, стовбур із сірою або коричнево-сірою волокнистою корою; пагони видовжені. Хвоя лінійно-ланцетна, колюча, зверху жолобчаста. Молоді пагони червонувато-бурі, на них кільчасто розміщені по три колючі, кілюваті хвоїнки (8–20 мм завд.). Зверху хвоїнки білуваті з восковим нальотом, знизу блискучі, зелені, при основі членисті, зберігаються на гілках протягом 4 років. Цвіте Я.з. у травні–квітні. Листки невеликі, голковидні, по 3 в кільці. Дводомна (рідше — однодомна) рослина. Чоловічі органи спороношення (мікростробулі) мають вигляд жовтих колосків з щиткоподібними лусками та трьома-сімома пильниками. Жіночі органи спороношення (мегастробулі) подібні до зелених бруньок. Вони складаються з кількох насінних лусок і трьох насінних зачатків. Після запліднення луски жіночої шишечки зростаються і утворюють соковиту зелену шишко-ягоду округлої форми (7–9 мм у діаметрі). Мікростробулі знаходяться в пазухах листків або на кінцях бічних пагонів. Пилок не містить повітряних мішків. Мегастробулі спочатку дуже маленькі (не відрізняються від вегетативних бруньок), але після запліднення розростаються, їх луски стають соковитими і зростаються, утворюючи соковиту синьо-чорну із сизуватим восковим нальотом шишку (шишко-ягоду). Насіння довгасте, з твердою оболонкою. Шишки дозрівають протягом 2 років. Тому на рослині можна одночасно бачити достиглі, зелені сформовані й маленькі шишки. Масове утворення шишок починається у столітньої рослини.
   Як офіцинальна лікарська сировина застосовуються плоди Я.з. — Fructus Juniperi (Baccae Juniperi). Шишко-ягоди заготовляють восени, струшуючи їх на розстелений брезент. Зібрані ягоди вживають свіжими або сушать при температурі не вище 40 °С.
    Основною діючою речовиною є етерна олія (0,5–2%), у складі якої α-пінен, α-терпінеол, камфен, кадинен, дитерпен, борнеол, ізоборнеол; флавоноїди, дубильні речовини, смоли (9%), органічні кислоти (яблучна, оцтова, мурашина, гліколева), цукри (30%), пектини, інозит, солі калію. Хвоя містить вуглеводи: секвоїт, міоіозит; органічні кислоти: хінну та шикімову; етерну олію (0,7–1,35%): α-пінен, β-пінен, мірцен, камфен, сабінен, лимонен; поліпреноли (1%); каротиноїди: лютеїн, лікоксантин, β-каротин; вітамін С; лігнани: похідні подофілотоксину; катехіни; дубильні речовини (4,2%); кумарини: умбеліферон; флавоноїди: кверцетин, рутин, ізокверцетин. Охвоєні гілки Я.з., Ялівець віргінський (J. virginiana L.) та Ялівець козацький (J. sabina L.) застосовуються в гомеопатії при ревматизмі, подагрі, хворобах печінки та нирок. Я. козацький містить токсичний дитерпеноїд таксол, що в експерименті виявляє цитостатичні, антилейкемічні та антимітотоксичні властивості й застосовується у хіміотерапії раку легені, молочної залози, прямої кишки та шкіри.
   Шишко-ягоди Я.з. входять до ДФУ. У медицині настій плодів застосовується як сечогінний препарат при лікуванні захворювань сечового міхура й нирок, при набряках, пов’язаних з порушеннями кровообігу. Препарати Я.з. збільшують виділення шлункового соку та жовчі, збуджують перистальтику кишок, полегшують відхаркування, діють як протизапальна та знеболювальна ЛРС. Плоди призначають у складі діуретичних лікувальних чаїв та зборів, тому що при індивідуальному використанні галенових форм рослини подразнюється ниркова паренхіма. У гомеопатії виготовляють есенцію зі свіжих стиглих плодів Я.з. Хвоя Я.з. використовується в гомеопатії та нар. медицині. У тибетській медицині, крім плодів Я.з., використовують і хвою. Гілки з хвоєю входять до складу збору для лікування артритів, дерматитів, трофічних виразок, вегетосудинної дистонії та при неврозах. Отримано дані про використання ЛРС Я.з. при асциті та лихоманці.
   Літ.: Энциклопедический словарь лекарственных растений и продуктов животного происхождения. — СПб., 1999; Drogenanalysis. Springer-Verlag. — Berlin, Heidelberg, Tokio, 1983; European Pharmacopoeia. — 4th Ed. — Strasbourg, 2002; WHO monographs on selected medicinal plants. Vol. 2. — World Hearts Organization. — Geneva, 2002.

                                                              http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/32/yalivec-zvichajnij